
Але, добавлю фишечек шановним користувачам. Спонсори 🔻
Братухи, вирубайте! Давайте цепляться за плюшки, яких тут завались! На пару з корешами я став героєм неймовірного пригода, і хочу з вами поділитися цим вживу. Моя історія, братця, запам'ятай, це бомба! Таке трапляється не кожен день.
Ось все як почалося. Я вже кілька років заїжджаю на справжню хімію і завжди на голові були якісь закладки. А ще у мене свій секретний бізнес, гидропоника натирає гаманці зеленим бур'яном. Так от, раз я жартував з головою найкрутішої братви, він порадив покурити ракету, а якщо хочеш чище, то добав опіуму. І, звичайно же, я послухав його слова.
Заряд акціями почався звідси:
Маєш ракету в руках - пацан, ти на вищому рівні! Кайфуєш на повну катушку. Аж от-от здибаєш по світу в марочці, яку сам відросиш. З'їжджаю в джунглі, аж там картина - льоскот, по всіх боках накладені вдомаї. Нікуди дітися, фонячити сенсей та різати леся - свято розпочинається!
Від пристрасного косяку не могло бути кращого. У такому розмаїтті пацани можуть доходити до самого судового засідання. Серйозно! Модний світ курить "гудки" з розумом. Пам'ятаю, як раз коли закурили ракету за рахунок неонової моди, а вони прилітають, та самі не в курсі чим нюхають - аж тиць пролетив, нажерся лямаків. Закарпатські наркотики знімають блокаду з розуму, браття!
Залишилось намати закладки та почекати мінера, щоб запросити його до себе. Це - агент, що роздає з'їдену атмосферу, фармацевт у своєму розумінні. І ось він з'явився. На прогулюванні, на футбольному полі. Я помітив його по одязі, взагалі, він схожий на кіиіборга. Він був такий важкий в одязі, що знятися з нього найнормальніше було, якісь дві години у ночі. Ще нікому в моїй компанії не вдалося змусити його зняти халат. Ми просто знайшли спосіб обгрунтувати те, що його невчасне поводження - це не привілейованість, це абсолютно нормально. І пам'ятайте - якщо ви хочете засвоїти фірмовий стиль, забудьте про протиріччя.
Тут найкрутіше:
На наступний день ми поїхали на футбол з братвою. Ми зустрілись біля стадіону, всі одягнуті у нові балаклави і футболки нашої банди. Було велике свято: тисячі фанатів, гучні пісні, червоні запальники і банери. Ми були гордими представниками своєї компанії, завжди модні та круті. Проходження коксика по трибунам було нашим ритуалом, аплодисментами і вигуками наші фанати відзначали наше віддання. Ми знали, що це було варто.
Перегляд матчу був захоплюючим. Ми кричали, підтримували нашу команду, вигукували лозунги. Марка з нами, а мій закладки надійно працював. Ми створювали атмосферу вогню і ейфорії, кожна наша ракета розсікала небо, сповнена гарячих співчуттів. Я відчував себе частиною чогось більшого, щось, що поєднало нас. І навіть коли наша команда програла, ми не покинули поле розчаровані. Ми були щасливі, що могли бути тут, разом, підтримуючи свою команду і нашу дружбу.
І ось настав час розходитися. Ми вирішили закинути в гарячих спину закладку, щоб продовжити свою ейфорію. Марка і коксик наше все! Відпочинути і повернутися у свій сірий реальність? Ніколи! Ми були наркоманами, і це наш спосіб життя. Ми знали, що завжди будемо шукати нові пригоди, витрачати гроші на наші улюблені речовини, ризикувати і веселитися, незважаючи на всі негаразди і проблеми. Ми були вільними душами, і ніякі обставини не могли змусити нас змінити наше бачення світу і нашої реальності.
Таке, чуваки, сталося зі мною. Моя незабутня подорож на футбол з братвою, зовсім іншим і спеціальним способом насолоджуватися життям. І тепер я знаю, що нічого не може зіпсувати цей момент. Ми вирішили, що наша банд
Э, раскачайте салют! Всем приветы, я ваш затруднительный наркоман комик, и сегодня я расскажу вам историю, как я сорвался в закладки и напарился до потери пульса, а потом пошел в музей и развеселил всех своим израненным мозгом!
Было это в один из безумных вечеров, когда мне вдруг стало все равно на все. Я решил отдохнуть от реальности и окунуться в мир наркотического экстаза. Закупившись свежими закладками, я отправился на работу, где меня поджидала долгая и скучная смена.
Но как только я прошел через двери работы, я понял, что игра в разум не для меня. Я и представить не мог, что мои коллеги так стремно смотрят на меня. Понял, что кринж за их действиями - это мягко сказано. Я сказал себе: "Бросай все, что угодно, я взял микс в руки и шань по полной!"
Полный первитин и адреналин пролился по моим венам, и я превратился в настоящую пушку. Мне казалось, что я герой какого-то боевика, готовый сразиться со злодеями и спасти мир. Понимаете, когда ты находишься в таком состоянии, все вокруг кажется волшебным и экстравагантным. Даже обычный музей может стать приключением!
Я решил заглянуть в ближайший музей, чтобы показать всем свое гениальное искусство и посмеяться над витиеватыми картинами. Ведь в таком состоянии все превращается в абсурдную комедию, даже самой серьезное искусство.
Я вошел в залы музея, и мои глаза расширились от невероятной красоты произведений. Божественные полотна привораживали меня своей красотой, словно я видел их впервые. И хотя в реальности я не знал о них ничего, я молча и торжественно стоял перед каждым шедевром, словно эксперт.
Название полотна |
Мои комментарии |
Мона Лиза |
Ого, Лиза, давай шань, сыграем в прятки! |
Урок анатомии |
Да когда я так стремно бодрился, то думал, что у меня внутри все так же выглядит! |
Тайная вечеря |
Что? Они там с кем-то едят? Завидую настолько, что хочется получить прямой доступ в холл! |
Странные взгляды со стороны посетителей музея не смогли помешать моей музейной экскурсии. Я продолжал травить всех вокруг своими безумными шутками, насмехаясь над всеми стереотипами и банальным восприятием произведений искусства.
Люди, это же художники, развлекайтесь! Давайте бросим халу и пойдем на волне живописи!
Я шутил, травил и развлекал, словно моя жизнь от этого зависела. Мне уже было все равно на всё, я прожигал свой вечер на полную катушку!
Но как всегда бывает, светлая сторона медали имеет темную тень. Мои плечи стали тяжелеть, а в голове начало пульсировать непроходимое головокружение. Мне было ясно, что настало время завершить этот безумный музейный микс и вернуться в реальность.
Я вышел из музея с мыслью о том, что вся эта история - это только часть моей жизни, но не ее суть. Они лишь временно уводят тебя от реальности, но не решают проблемы и не приносят настоящего смысла в жизнь. Никогда не забывайте, что наши действия могут оказывать влияние на других, и иногда веселье находится в простых и искренних вещах.